Справжній кипарис в Україні — це гість з півдня. У природі він росте навколо Середземного моря, де зими м’які й короткі. У нас таке дерево зимує без проблем лише в кількох теплих куточках. В інших областях його тримають у діжках або замінюють схожими, але витривалішими хвойними.
Де в Україні росте кипарис у відкритому ґрунті
Найкраще місце для кипариса — Південний берег Криму. Там літо довге і спекотне, а зима схожа на кримську осінь. Старі дерева стоять у парках десятиліттями і дають насіння. У Гурзуфі досі росте знаменитий Пушкінський кипарис, висаджений у 1808 році.
Далі йдуть Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Морозів нижче -15°C там майже не буває. Але є інша біда — різкий степовий вітер. Тому саджанець перші 2-3 роки садять під прикриттям будинку чи паркану. Доросле дерево з міцним корінням тримається вже само.
У низинному Закарпатті теж тепло й волого. Кипарис там приживається у затишному куточку саду, між будівлями. Холодне повітря стікає вниз, тож низини і протяги йому не підходять. Оберіть південний бік ділянки.
У центрі, на півночі та сході класичний італійський кипарис у землі вимерзає. Для вас є два робочі варіанти. Перший — діжка: літо дерево стоїть надворі, зиму — у прохолодному приміщенні. Другий — аризонський кипарис, він міцніший, але і його вкривають.

Види кипариса та їхня морозостійкість
У садовому центрі під словом кипарис продають зовсім різні рослини. Вони відрізняються кольором хвої, формою крони і тим, скільки холоду терплять. Саме від виду залежить, чи переживе дерево вашу зиму. Дивіться порівняння нижче і підбирайте під свою область.
| Вид кипариса | Морозостійкість (мінімальна температура) | Особливості крони та хвої | Де реально росте в Україні без теплиці |
|---|---|---|---|
| Кипарис вічнозелений / італійський (Cupressus sempervirens) | до -12..-15°C | класична колоноподібна / пірамідальна крона, темно-зелена хвоя | відкритий ґрунт на Півдні (Крим, Одещина) та в затишних місцях Закарпаття |
| Кипарис аризонський (Cupressus arizonica, сорти ‘Blue Ice’, ‘Compacta’) | до -20°C | сіро-блакитна або срібляста хвоя | більшість південних та центральних областей з базовим укриттям |
| Кипарис великоплідний (Cupressus macrocarpa, форма ‘Goldcrest’) | лише до 0..-5°C | яскрава лимонно-жовта хвоя з цитрусовим ароматом | кімнатне та діжкове (контейнерне) утримання по всій Україні |
| Болотний кипарис / таксодіум (Taxodium distichum) | до -25°C | листопадне дерево для сирих ґрунтів і берегів водойм | відкритий ґрунт практично по всій території України |
Запам’ятайте одну річ, бо тут часто плутаються. Справжній вічнозелений кипарис хвою на зиму не скидає. Голим стоїть лише таксодіум. Він хоч і зветься болотним кипарисом, та поводить себе як модрина — жовтіє і опадає.
Чим кипарис відрізняється від кипарисовика, туї та таксодіуму
Покупці часто беруть одне дерево замість іншого. Назви схожі, вигляд у горщику теж. А от зимують вони зовсім по-різному. Розберіться перед касою, щоб не викинути гроші.
- Справжній кипарис (Cupressus): гілочки в різних площинах, хвоя округло-луската, шишки великі до 3-4 см і тверді, теплолюбний
- Кипарисовик (Chamaecyparis): гілочки пласкі як віяло, шишки дрібні до 1 см, висока морозостійкість, найкраща заміна кипариса
- Туя західна (Thuja occidentalis): пагони плоскі з м’якою хвоєю, шишки дрібні довгасті, морозостійка для всіх регіонів України
- Болотний кипарис / таксодіум (Taxodium): хвоя м’яка пласка світло-зелена, опадає восени з гілочками, любить вологу
Якщо хочете струнку колону як в Італії, а живете під Києвом чи Харковом, беріть вузький кипарисовик Лавсона або тую Смарагд. Здалеку силует той самий. Взимку з ними нуль клопоту.

Чому кипарис вимерзає та як захистити хвою взимку
Дерево губить не сам мороз. Винне зимове висушування, його ще звуть підгоранням хвої. У лютому і березні сонце вже пече. Хвоя гріється і випаровує воду. А земля мерзла, коріння воду взяти не може. Виходить, крона сохне заживо.
Діжковий кипарис влітку тримайте в саду чи на терасі. Поливайте, коли верх землі підсохне на 2-3 см. На зиму заносьте у світле місце без опалення, з температурою +5..+10°C. Це засклена веранда, лоджія, холодний коридор. Біля батареї хвоя осиплеться.
Вимоги до посадки та догляду у відкритому ґрунті
Кипарис любить легкий ґрунт з кислотністю pH 6,0–7,5. Тобто нейтральний або трохи кислий. На важкій глині та білій крейдяній землі росте погано. Вода в ямі стояти не повинна. Коріння від застою гниє за кілька тижнів, тому на дно завжди сиплють товстий шар гравію чи керамзиту.
Місце шукайте сонячне, повністю відкрите з півдня. А з півночі та сходу нехай прикриває стіна чи паркан. Зимовий вітер сушить хвою сильніше за мороз. Від будівель відступіть 2-3 метри, щоб крона не ламалась об дах. Якщо поруч висаджуєте туї, дотримуйтеся рекомендованих відстаней між ними.
- Оберіть термін посадки: квітень — травень для вкорінення до зими.
- Підготуйте яму: дренаж 15–20 см плюс суміш землі з піском і торфом.
- Збережіть кореневий ком: перевалюйте разом з мікоризою.
- Не заглиблюйте шийку: тримайте строго на рівні землі.
- Забезпечте стартовий полив: полийте та замульчуйте корою.
Перше літо поливайте раз на тиждень, у спеку — частіше. Добрива для хвойних давайте лише навесні. Осіння підживка будить молоді пагони, вони не визрівають і мерзнуть. Для самшиту у відкритому ґрунті потрібен окремий підхід: догляд за ним має свої особливості.