Юзу давно вийшов за межі японських ресторанів: його сік кладуть у лимонади, морозиво, десерти й соуси, а цедру — до риби та салатів. Якщо ви побачили це слово в меню чи рецепті й не зрозуміли, що перед вами — лайм, лимон чи щось третє, цей текст для вас. Розберімося, який юзу на смак, у якому вигляді він потрапляє до України й чим його замінити на звичайній кухні.
Що таке юзу: походження, вигляд і смаковий профіль
Юзу (його ще пишуть «юдзу», японською — yuzu, корейською — юджа) — це азійський цитрус, природний гібрид мандарина та ічанської папеди. Природний гібрид означає, що фрукт з’явився від схрещення двох різних цитрусових, а не був виведений штучно. У Японії його вирощують уже понад тисячу років.
На вигляд плід нагадує великий мандарин або невеликий апельсин неправильної форми. Шкірка груба й горбиста, у недостиглих плодів зеленувата, у стиглих — яскраво-жовта. М’якоті всередині мало, зате повно великих кісточок. Саме тому з одного фрукта вичавлюють лише кілька ложок соку.
На смак юзу кислий — приблизно як лайм. Але кислотністю все не закінчується: у ньому чутно яскраву ноту лимона, легку терпкість грейпфрута й солодкуватий відтінок мандарина. Головне в цьому фрукті — аромат. Цедра пахне квітами та цитрусами водночас, і цей запах набагато сильніший, ніж у лимона чи лайма. Саме за аромат його й цінують кухарі.
У Японії юзу — ще й частина домашніх традицій. На день зимового сонцестояння, Тодзі, там прийнято приймати юдзую — гарячу ванну з цілими плодами цього цитруса. Японці вірять, що така ванна зігріває й допомагає розслабитися.

Головні японські та корейські продукти з юдзу
У Японії та Кореї юзу давно перетворили на кілька базових продуктів, без яких міська кухня не обходиться. Вони стійкіші за свіжий плід, тому саме їх найпростіше знайти за межами Азії. Ось чотири головні.
| Продукт | Опис і кулінарне призначення |
|---|---|
| Юдзу-понзу | Японський соус на основі соєвого соусу, соку юзу, солодкого рисового вина мірин та бульйону дасі. Слугує дип-соусом до пельменів гьодза, сашимі й м’яса, а також заправкою до салатів. |
| Юдзу-кошьо | Гостра пастоподібна приправа з подрібненої цедри юзу, зеленого чи червоного перцю чилі та солі. Додають до супів, локшини, смаженого м’яса та птиці. |
| Юджа-ча (юзу-чай) | Корейський конфітюр із тонко нарізаних плодів юзу з цукром або медом. Ложку варення розводять гарячою чи холодною водою — виходить запашний чай. |
| Сік юзу (пастеризований) | Чистий сік без м’якоті, у пляшках. База для коктейлів, лимонадів, маринадів та кондитерських кремів. |
Саме в такому переробленому вигляді юзу найчастіше потрапляє до українських магазинів і ресторанів: пляшки соку та понзу, баночки пасти юдзу-кошьо й юджа-ча. Шукайте їх у відділах азійських продуктів великих супермаркетів або в спеціалізованих інтернет-крамницях із японськими товарами.
Способи використання соку та цедри в кулінарії
На кухні юзу працює двома частинами: цедра відповідає за аромат, сік — за кислотність. Ось п’ять напрямів, де цей цитрус розкривається найкраще:
- цедра як пряність — натерта свіжа або сушена, до білої риби, морепродуктів, салатних заправок і випічки;
- свіжий або пастеризований сік — кислотна основа соусів і маринадів, зокрема для севіче (страви з сирої риби, що доходить у кислоті без вогню);
- гостра паста юдзу-кошьо — мікродозами в азійські бульйони, рамен, супи, смажені овочі та стейки;
- десерти та солодощі — сік і пюре в сорбети, морозиво, мармелад, муси й заварні креми (курди);
- напої — основа домашніх лимонадів, коктейлів із джином або безалкогольних, а також чаю.
Є одна тонкість із температурою: аромат юзу леткий і швидко зникає під час нагрівання. Тому цедру й сік додають наприкінці — у вже знятий із вогню соус, готовий десерт чи охолоджений напій. Якщо кип’ятити юзу в супі пів години, від його запаху нічого не лишиться.

Чим замінити юзу в домашніх рецептах і як його дозувати
Якщо соку юзу під рукою немає, його смак можна імітувати звичайними цитрусами. Змішайте 2 частини свіжого соку лайма та 1 частину соку лимона, а потім додайте дрібку свіжонатертої цедри мандарина або грейпфрута — вона дасть той самий квітково-мандариновий відтінок. Це наближення, а не точна копія: справжній юзу пахне складніше.
Звідси й правила дозування. Аромат юзу набагато концентрованіший за лимонний і легко перебиває смак усієї страви, тому сік вливайте поступово — буквально по кілька крапель, а цедру кладіть на кінчику ножа. Після кожної порції пробуйте. Пересолений суп ще можна врятувати, а от надлишок цитрусової цедри забрати зі страви вже не вийде.
Відкриту пляшку пастеризованого соку тримайте в холодильнику, щільно закрутивши кришку. Якщо соку багато, а готуєте ви з ним нечасто, розлийте його у формочку для льоду й заморозьте кубиками. Один такий кубик — якраз порція на соус, маринад чи склянку лимонаду, і вам не доведеться щоразу відкривати велику пляшку.