Сіль, яку ми звикли бачити на кухонному столі, є результатом складних геологічних процесів, що тривали мільйони років. Це не просто приправа, а мінерал галіт, хімічна формула якого NaCl (хлорид натрію). Утворення соляних покладів відбувалося під час випаровування давніх морів, що залишали після себе потужні пласти кристалізованої породи. Сьогодні людство використовує різні методи, щоб дістати цей ресурс із надр землі або водних глибин.
Основні види солі та способи її отримання
Класифікація солі залежить від джерела її походження та способу вилучення із середовища. Кам’яна сіль — це тверда порода, яку видобувають із глибоких підземних надр, де вона залягає у вигляді величезних куполів або пластів. Виварну сіль отримують шляхом промислового випаровування природних або штучних розсолів, що дозволяє досягти максимальної чистоти продукту. Цікаві факти про утворення соляних покладів свідчать, що деякі пласти в Україні сягають товщини у кілька сотень метрів.
Осадова та самосадна сіль утворюється природним шляхом у водоймах. Самосадну сіль збирають безпосередньо з дна солоних озер, де вона кристалізується природним чином. Осадову сіль отримують із морської води, використовуючи сонячну енергію для її випаровування. Простий опис процесу кристалізації солі виглядає так: під впливом температури вода перетворюється на пару, концентрація мінералів у розчині зростає, і зрештою вони випадають у твердий осад.
Україна володіє одними з найбільших у світі запасів цієї сировини. Загальні розвідані запаси солі в країні перевищують 12,3 млрд тонн, що робить галузь стратегічно важливою для економіки. Більшість цих покладів зосереджена в Донецькому басейні, Закарпатті та Прикарпатті, що дозволяло протягом десятиліть не лише забезпечувати внутрішній ринок, а й експортувати продукт у десятки країн світу.
Технологічні методи промислового видобутку солі

Вибір способу видобутку залежить від глибини залягання пластів, їхньої чистоти та агрегатного стану сировини. Промислове виварювання кухонної солі вимагає складних енерговитратних установок, тоді як кар’єрний метод вважається найбільш економним, але залежним від кліматичних умов. Кожен підхід має свої технологічні особливості, які відображені у таблиці нижче.
| Метод видобутку | Принцип дії | Тип отриманої солі |
|---|---|---|
| Відкритий (кар’єрний) | Збір солі з поверхні та дна солоних озер спецтехнікою. | Самосадна сіль |
| Шахтний | Виїмка твердої породи комбайнами на глибині від 124 до 1110 м. | Кам’яна сіль |
| Вакуумне випаровування | Виварювання очищеного розсолу в герметичних камерах під низьким тиском. | Виварна сіль (екстра) |
| Басейновий метод | Природне сонячне випаровування морської води у спеціальних чеках. | Осадова (морська) сіль |
| Підземне вилуговування | Закачування прісної води у свердловини для розчинення пласта та підйому ропи. | Розсіл для виварювання |
Важливо розрізняти кінцевий продукт за призначенням. Технічна сіль, яку використовують для посипання доріг взимку або у хімічній промисловості, проходить мінімальну обробку. Натомість харчова сіль потребує ретельного очищення від домішок магнію та кальцію, а також частого йодування для потреб медицини. Технологія випаровування морської води на сонці дозволяє зберегти у складі йод та інші мікроелементи, що робить таку сіль популярною серед прихильників здорового харчування.
Солевидобувна галузь України: від Бахмута до Закарпаття
До початку повномасштабної війни лідером галузі було ДП «Артемсіль», розташоване у Соледарі біля Бахмута. Запаси кам’яної солі Артемівського родовища вражали своєю якістю — чистота продукту складала 98-99% NaCl, що дозволяло відвантажувати її споживачам без додаткового збагачення. Проте через бойові дії підприємство Артемсіль повністю зупинило свою діяльність у лютому 2022 року, що спричинило суттєву трансформацію всього українського ринку.
Паралельно з видобутком кам’яної солі в Донецькій області розвивався видобуток виварної солі на Слов’янському родовищі. Тут використовували метод підземного вилуговування через свердловини, отримуючи розсіл, який згодом переробляли на високоякісну сіль «Екстра». Зупинка потужностей на сході змусила державу та приватний сектор терміново шукати альтернативні джерела української солі в інших регіонах.
Станом на 2026 рік щорічна потреба України лише в технічній солі складає близько 450 тис. тонн. Через зупинку Артемівського промислового вузла критично важливою стала переорієнтація на внутрішні західні родовища та розвиток нових видобувних потужностей для забезпечення енергетичної та дорожньої безпеки країни.
Нині триває активна робота над відновленням логістичних ланцюжків та запуском нових свердловин. Це дозволяє поступово зменшувати частку імпорту з Польщі, Туреччини та Єгипту, яка суттєво зросла у попередні роки. Українська соляна галузь переживає період найбільшої трансформації за всю історію незалежності.
Дрогобицька солеварня: найстаріше підприємство Європи
У Львівській області знаходиться унікальний об’єкт — Дрогобицька солеварня, яка офіційно веде свій літопис з 1390 року. Це найдавніша солеварня Європи, що працює безперервно вже понад шість століть. На відміну від гігантських шахт Донбасу, тут збережено автентичну середньовічну технологію виробництва, яка стала візитівкою регіону.
Процес починається з видобутку природної ропи, яка залягає у шахті на глибині близько 50 метрів. Цю солону воду піднімають на поверхню, відстоюють у резервуарах для осадження піску, а потім подають у великі металеві чани — чрени. Під чренами розпалюють вогонь на дровах, і в процесі багатогодинного кипіння вода випаровується, залишаючи на дні білосніжні кристали солі.
Робота Дрогобицької солеварні в сучасних умовах 2026 року має не лише культурне, а й стратегічне значення. Хоча обсяги виробництва тут відносно невеликі, підприємство постачає на ринок унікальну за хімічним складом сіль, багату на природні мікроелементи. Традиції солеваріння в українських регіонах сьогодні привертають увагу не лише промисловців, а й тисяч туристів, що відвідують Львівщину.
Нові горизонти: Тереблянське родовище та перспективи

Через необхідність заміщення втрачених потужностей на сході, держава активізувала розробку нових локацій. Головна увага прикута до Закарпатської області, де геологічні особливості соляних пластів дозволяють сподіватися на повне покриття внутрішніх потреб країни.
- Тереблянське родовище (Закарпаття): Активна фаза освоєння стартувала у 2022-2023 роках; першу технічну сіль для дорожніх служб було отримано вже наприкінці 2023 року.
- Одеська область: Триває розвідка та проектування нових свердловин для методу підземного вилуговування, що дозволить отримувати виварну сіль високої якості.
- Лимани (Сасик-Сиваш, Куяльник): Розглядаються проекти відновлення видобутку осадової солі, що має давню історію в південних регіонах.
Розвиток Тереблянського родовища є пріоритетним проектом, оскільки його потужності можуть забезпечити до 100% потреб України в технічній солі у найближчі роки. Це значно знизить логістичні витрати на перевезення сировини, оскільки видобуток тепер знаходиться ближче до основних споживачів у центральних та західних областях.
Як це працює: освітній блок для дітей та дорослих
Історія чумацького промислу та транспортування солі займає особливе місце в українській культурі. Колись чумаки місяцями їхали до Криму на возах, запряжених волами, щоб привезти «біле золото» до Києва чи Львова. Сьогодні цю роль виконують потужні комбайни та залізниця, але суть залишається незмінною: ми споживаємо мінерал, який є «спадщиною» океанів, що випарувалися мільйони років тому.
Еволюція методів видобутку солі для школярів найкраще ілюструється прикладом Солотвино. Раніше там були величні шахти, але через порушення технології та проникнення підземних вод вони перетворилися на затоплені шахти. Це наочний урок того, як важливо дотримуватися балансу між промисловістю та природою, щоб не втратити цінні ресурси назавжди.
Якщо ви хочете побачити процес кристалізації на власні очі, можна провести простий дослід вдома. Потрібно розчинити велику кількість солі у склянці з теплою водою до моменту, поки вона перестане розчинятися (насичений розсіл). Опустіть у склянку нитку, прив’язану до олівця, і залиште на тиждень у теплому місці — з часом на нитці почнуть з’являтися гарні кубічні кристали солі.
Часті питання про видобуток солі
Ні, видобуток солі в Солотвино наразі не ведеться. Шахти були затоплені внаслідок карстових процесів та неконтрольованого притоку прісних підземних вод. На сьогодні ця зона вважається екологічно небезпечною через ризик провалів ґрунту, а колишні промислові об’єкти виведені з експлуатації.
Традиційними центрами видобутку осадової морської солі є лимани Криму, зокрема Сасик-Сиваш, а також лимани Одеської області, такі як Куяльник. Сіль тут отримують шляхом природного випаровування води в спеціальних басейнах під дією сонця та вітру.
Станом на серпень 2026 року робота підприємства «Артемсіль» у Бахмуті залишається неможливою. Виробничі потужності та шахтні стовбури зазнали значних руйнувань через бойові дії, а сама територія потребує тривалого розмінування та капітальної реконструкції після стабілізації фронту.
Незважаючи на складні виклики, Україна активно адаптує свою солевидобувну галузь до нових реалій, розробляючи родовища на заході та зберігаючи унікальні солеварні традиції. Це гарантує, що країна залишиться з власним ресурсом, незалежно від зовнішніх поставок чи тимчасових втрат промислових гігантів.