Корінь у слові «вітерець» — вітер. Поруч суфікс -ець, а закінчення в називному відмінку нульове.
Схема розбору слова «вітерець» за будовою
«Вітерець» — іменник чоловічого роду, неістота. Це не людина і не тварина, а легкий вітер. У таблиці — частина, її вигляд у слові і шкільний значок.
| Частина | У слові | Значок |
|---|---|---|
| Закінчення | нульове | ☐ |
| Основа слова | вітерець | ⎵ |
| Корінь | вітер | ⌒ |
| Суфікс | -ець | ∧ |
Префікса немає — слово починається одразу з кореня. Суфікс тут -ець, а не -ок: літери «ок» окремою частиною не стоять.
Покроковий порядок морфемного аналізу
Морфемний аналіз — це розбір слова за будовою. У 3–5 класі частини шукають не навмання, а в одному порядку.
- Закінчення: порівняй вітерець — вітерцю — вітерцем. У першій формі змінної частини немає, закінчення нульове, його не пишуть.
- Основа: усе слово без закінчення, тобто «вітерець».
- Корінь: спільне в споріднених словах — «вітер-».
- Суфікс -ець: між коренем і закінченням. Робить назву лагідною: не просто вітер, а маленький вітерець.
Дефіс після кореня (вітер-) показує: слово тут не закінчилось. Далі ще суфікс.
Відмінювання слова та чергування голосних
В однині сім відмінків. Саме по них видно закінчення.
Називний: вітерець, закінчення нульове. Знахідний такий самий — вітерець, бо слово називає неістоту.
Родовий: вітерцю, закінчення -ю. Давальний: вітерцеві або вітерцю, закінчення -еві чи -ю. Орудний: вітерцем, закінчення -ем.
Місцевий: на вітерці або у вітерці, закінчення -і. Кличний: вітерцю, закінчення -ю.
У суфіксі є випадний голосний [е]. У називному відмінку він на місці: вітер-ець. Зміниш відмінок — [е] випадає, і від суфікса лишається -ц-: вітер-ц-ю, вітер-ц-ем, вітер-ц-і.
Вітерцю і вітерцем — не нові спільнокореневі слова. Закінчення інше, а слово те саме.
Не спіймайся на «вітерцеві». Там теж чується е, але це вже закінчення -еві. Суфіксне [е] випало: вітер-ц-еві.
Спільнокореневі слова до слова «вітерець»
Корінь перевіряють іншими словами. Частина мови може бути інша, а спільний шматок лишається.
- вітер
- вітрище
- вітрюган
- вітрисько
- вітряний
- вітряк
- завірюха
У слові «вітрище» корінь — вітр-. Далі суфікс -ищ- і закінчення -е.
«Вітряний» — прикметник, не іменник. Корінь спільний. Для перевірки бери саме такі різні слова, а не відмінки «вітерцю» чи «вітерцем».
