Перейти до вмісту
Освіта та навчання

Чим відрізняється рослинна клітина від тваринної: порівняння та таблиця

Чим відрізняється рослинна клітина від тваринної: порівняння та таблиця
У цій статті
  1. Таблиця відмінностей рослинної та тваринної клітин
  2. Особливості будови рослинної клітини
  3. Характерні ознаки тваринної клітини
  4. Спільні органели рослинної та тваринної клітин
  5. Як розпізнати тип клітини на малюнку в тесті

Клітина рослини й клітина тварини мають однакове ядро, мембрану й мітохондрії — і все ж на малюнку їх не сплутаєш. Причина в способі життя: рослина стоїть на місці й сама варить собі їжу, тварина рухається й споживає готове. Звідси й усі відмінності в будові.

Таблиця відмінностей рослинної та тваринної клітин

Обидва типи клітин належать до еукаріотів: у них є справжнє ядро з ДНК і мембранні органели. Та набір цих органел різний. Ось сім ознак, які найчастіше трапляються на уроці й у тестах.

ОзнакаРослинна клітинаТваринна клітина
Клітинна стінкаЄ: міцна, з целюлози; середній розмір клітини 10–100 мкмНемає: замість неї тонкий глікокалікс, клітина здатна змінювати форму
ПластидиЄ: хлоропласти, хромопласти, лейкопластиВідсутні
ВакуоліОдна велика центральна вакуоля з клітинним сокомЛише дрібні, непостійні: травні або скоротливі
Тип живленняАвтотрофний (фотосинтез)Гетеротрофний
Запасний вуглеводКрохмальГлікоген
Клітинний центрУ вищих рослин без центріолейМістить дві центріолі
ЛізосомиФункцію внутрішньоклітинного травлення виконують вакуоліРозвинені первинні та вторинні лізосоми

У таблиці немає рядків «мітохондрії» чи «рибосоми» — ці органели є в обох клітинах. Тому на питання «чого немає в тваринній клітині» шукай серед трьох речей: целюлозної стінки, пластид і великої центральної вакуолі. Усе інше — спільна спадщина.

Особливості будови рослинної клітини

Рослинна клітина схожа на коробку з кришкою. Ззовні її тримає клітинна стінка з целюлози — жорсткий каркас, який не дає клітині розтягнутися чи зігнутися. Через це рослина росте вгору, а не розповзається на всі боки. Тваринній клітині така коробка заважала б рухатися.

Усередині обов’язково знайдуться пластиди — органели, яких у тварин немає зовсім. Зелені хлоропласти вловлюють сонячне світло й будують із вуглекислого газу та води глюкозу. Вони ж роблять листок зеленим. Хромопласти забарвлюють пелюстки, яблука й моркву в жовтий, оранжевий та червоний. Безбарвні лейкопласти запасють речовини — їх багато в бульбі картоплі.

Клітини під мікроскопом

Велика центральна вакуоля займає більшу частину об’єму клітини. Усередині неї — клітинний сік із цукрами, солями й пігментами. Коли води достатньо, вакуоля тисне на стінку зсередини: це і є тургор, завдяки якому стебло стоїть рівно. Втратила клітина воду — вакуоля спадає, і листок в’яне.

Живлення в рослинної клітини автотрофне: органічні речовини вона виробляє сама з неорганічних. Надлишок глюкози відкладається про запас у вигляді крохмалю. Перевірити його легко — крапля йоду дає синьо-фіолетове забарвлення.

Характерні ознаки тваринної клітини

Тваринна клітина постійно рухається або принаймні змінює форму, і мембрана їй у цьому не заважає. Зверху її вкриває глікокалікс — тонкий шар вуглеводних хвостиків, прикріплених до мембрани. Він ловить сигнали ззовні й робить поверхню пластичною. Завдяки цьому лейкоцит протискається крізь стінку капіляра, а клітина шкіри розтягується.

Травлення теж відбувається всередині клітини. Лізосоми — мішечки з ферментами, які розщеплюють білки, жири й вуглеводи. Первинні лізосоми тільки-но відділилися від апарату Гольджі, вторинні вже працюють і містять залишки перетравлених речовин. Іноді лізосоми перетравлюють і саму клітину — коли та пошкоджена або має загинути за програмою.

Схематичні клітини на зеленому тлі

Клітинний центр складається з двох центріолей, розташованих під прямим кутом одна до одної. Під час поділу вони розходяться до полюсів і формують веретено поділу — нитки, які розтягують хромосоми в дочірні клітини. У вищих рослин центр спрощений, центріолей немає, хоч веретено все одно утворюється.

Вакуолі тут дрібні та непостійні. У найпростіших вони працюють як травні: туди надходить їжа й перетравлюється. Скоротливі вакуолі виводять зайву воду, щоб клітина не луснула в прісному середовищі. Сталої центральної вакуолі, як у рослин, немає.

Живлення гетеротрофне: готові органічні речовини надходять ззовні. Запас енергії зберігається у вигляді глікогену — найбільше його в печінці та м’язах. Крохмаль у рослині й глікоген у тварині виконують однакову роль, але мають різну будову й по-різному розчиняються у воді.

Спільні органели рослинної та тваринної клітин

Спільний предок залишив обом типам клітин один базовий план будови еукаріота. Ось сім структур, які знайдуться і в рослини, і в тварини.

  • Плазматична клітинна мембрана: захищає вміст клітини та регулює надходження речовин
  • Цитоплазма: внутрішнє напіврідке середовище, яке об’єднує всі органели
  • Ядро: зберігає спадкову інформацію (ДНК) і керує всіма процесами
  • Мітохондрії: «енергетичні станції», які здійснюють синтез АТФ
  • Рибосоми: відповідають за біосинтез білка
  • Ендоплазматична сітка (ЕПС): забезпечує транспорт і синтез ліпідів та білків
  • Комплекс (апарат) Гольджі: сортує, пакує та транспортує молекули за межі клітини

У тесті це питання часто звучить так: «Яка органела є і в рослинній, і в тваринній клітині?» Правильною буде будь-яка структура з переліку вище, а хлоропласти, целюлозна стінка й центріолі — це дистрактори. Якщо таблиці під рукою немає, згадай просте правило: усе, що потрібно, щоб жити й дихати, є в обох клітинах, а все, що пов’язане з фотосинтезом чи жорсткою оболонкою, — лише в рослин.

Як розпізнати тип клітини на малюнку в тесті

Найшвидше тип клітини видає форма. Рослинна клітина на схемі зазвичай схожа на багатокутник: товста оболонка по краю, а посередині — одна велика світла куля, центральна вакуоля. Тваринна — округла або неправильної форми, контур тонкий, великих порожнин усередині немає.

Другий маркер — зелені «диски» в цитоплазмі. Побачив хлоропласти — перед тобою рослина, сумнівів бути не може. У тваринній клітині їх не буває ніколи, навіть у клітинах зелених жаб чи гусені, що харчується листям.

Третій — центріолі біля ядра, схожі на дві схрещені бочечки. Вони є в тваринній клітині, а у вищих рослин на шкільних схемах їх не малюють.

Ще одна пастка — дрібні кульки на малюнку тваринної клітини. Це лізосоми. У рослинній клітині схожі за розміром утвори можуть виявитися дрібними вакуолями, тому за самою лише схемою їх не розрізнити — і таких завдань у тестах не дають.

Поділитися Telegram Facebook Viber

Автор статті

Галина Коваль

Пише про українську мову: правопис, наголоси, значення слів, шкільні розбори, імена та цитати. Пояснює правила простими словами й завжди дає приклади, щоб їх легко було запам'ятати.

Усі статті автора (65)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *