У слові «пі́длітковий» голосний під наголосом тільки один. Чути «пі́». Помилка в цьому місці одразу ріже слух.
Правильний наголос у слові «підлітковий» та його формах
Наголос падає строго на перший склад, на літеру «і»: пі́д-літ-ко-вий. Так само наголошено твірний іменник «пі́дліток». Прикметник зберігає це місце. Наголос нерухомий. Він не зсувається в інших формах.
- Чоловічий рід: пі́длітковий — пі́дліткового віку
- Жіночий рід: пі́дліткова — пі́дліткова література
- Середній рід: пі́дліткове — пі́дліткове вбрання
- Множина: пі́дліткові — пі́дліткові проблеми
Звук [і] в наголошеній позиції вимовляється чітко й довше. Ненаголошені склади звучать коротко. Цю різницю добре чути в повільному читанні вголос.

Типові помилки та порівняння вимови
Часта помилка — наголос на суфіксі «-ов-»: підлітко́вий, підлітко́ва. Літературна норма такого варіанта не допускає. Поруч є схоже за літерами слово «підлі́тний». Воно означає інше: той, що стосується підльоту.
| Правильний варіант | Помилковий варіант | Коментар/Контекст |
|---|---|---|
| пі́длітковий клуб | підлітко́вий клуб | Наголос тільки на перший склад «пі́-» |
| пі́дліткова мода | підлітко́ва мода | Жіночий рід зберігає наголос на «і» |
| пі́дліткові книги | підлітко́ві книги | Множина має наголос на першому складі |
| пі́длітковий (прикметник) | підлі́тний (час) | «Підлі́тний» — інше слово від дієслова «підлітати» |
Форми іменника «підліток» теж легко сплутати з прикметником. Давальний і місцевий відмінки іменника звучать як «пі́дліткові» — так само, як множина прикметника. Наголос в обох на першому складі. Розрізнити їх допомагає контекст речення.

Як запам’ятати наголос для НМТ та приклади речень
Для запам’ятовування працює коротка зв’язка: «пі́дліток» — «пі́длітковий». Наголос нікуди не стрибає. Де стояв у іменнику, там лишився в прикметнику.
Шкільна бібліотека замовила пі́дліткові журнали. У клубі відкрили пі́длітковий гурток з робототехніки. Нова пі́дліткова повість розійшлася за тиждень.